СУБОТНИК

УСІМ-УСІМ-УСІМ,

хто відгукнувся на запрошення взяти участь у суботнику 04 квітня, велика подяка!

Я розумію, що всі, хто взяв участь у цьому заході, робив це не для когось, не для того, щоб хтось промовив якесь слово, чи давав якусь характеристику – кожен, хто вийшов у суботу  дійсно любить наш спільний дім, наш двір і відчуває до нашого спільного дому споріднені почуття)

Не думаю, що ті, кого не було, менше люблять наш будинок. Просто, не завжди є час, можливість, сили та таке інше… Але дуже сподіваюся на те, що цим суботником ми започаткуємо добру традицію разом робити наш дім кращим. Традицію вносити, по можливості, маленьку часточку душі кожного мешканця будинку у те, щоб повернення кожного дня до дому було для нас радістю, гордістю та насолодою.

Для мене символічним стало те, що субота об’єднала всі покоління, які є у нашому будинку.

Що ми робили? – зачищували та красили забори та лави, відмивали під’їзди від численних стихійних об’яв, копали землю, саджали квіти, прибирали палісадники.. Ми вирішили змінити імідж нашого двору і в цьому році наш основний колір – коричневий – самий модний колір цього сезону))) В цей час фахівці кронували дерева нашого парку та зварювали будиночок для мусорних баків.

Низький уклін нашому старшому поколінню. Всі, кого я знаю с самого дитинства, всім-всім висловлюю велику подяку за те, що підтримали ідею разом робити наш дім затишним та красивим. Я не буду розкривати секрет, скількі років кожному з тих, кого вважаю нашими батьками, але безмежно вдячна Бузун Тамілі Миколаївні , Савченко Леоніду Івановичу, Євенко Валентину Антоновичу, Бондар Надії Іванівні, Олефіренко Ніні Михайлівні та Павловій Валентині Миколаївні.

Я дуже тішуся тим, що багато тих, кого вважаю людьми свого покоління, вийшли підготувати наш дім до весняних свят, та разом дуже гарно попрацювали. Це і Наташа Шуригіна і Євген та Наталія Бублік, Ігор Немировський, з якими я росла разом. Велика подяка Сергію Обухову та Наталії Лагоді. Дуже велика подяка Стризі Олександру, який не є членом нашого кооперативу, але я буду піднімати питання на загальних зборах про те, щоб прийняти його до нашого колективу, тому що він приймає саму безпосередню участь у всіх питаннях, що стосуються вдосконалення того простору, який є нашим домом.

Велика подяка Погребинській Марині, яка ввечорі поверталася додому і з ентузіазмом приєдналася до мене, щоб фарбувати паркан))

Гаврилішин Андрій та Орєхова Марина взяли на суботник свого    чотирирічного синочка Дарка. І я впевнена в тому, що він виросте з  любов’ю до нашого будинку.

Я пишаюся Чуєнко Іриною та Георгієм , Галиною Богуславською,  Ярославом Старосельським, Валентиною Петрівною Костенко, які  наводили чистоту на власних поверхах. Ми не бачили їх у дворі, але    відчували те, що нас об’єднує.

Олександр Давибаран запропонував прибрати занедбаний вугол біля парапету магазину, який повинні прибирати його власники, але це сміття псує вид нашого двору. Й зробив цей кут охайним та красивим.

Велика подяка техніку нашого будинку, Кульченко Віктору Миколайовичу, який встигав скрізь, – допомогти дівчатам набрати  відра води, піднести фарбу, замести за хлопцями, що кронували дерева у нашому найпрекраснішому дворі.

Я дуже рада відчувати, що всі ми разом. Мені дуже важливо розуміти, що все, що ми робимо, нам дуже важливо. Ми не є родичами. Але я вважаю, що ми є один одному не менше, ніж родичі, тому що ми кожного дня бачимося, ділимося своїми радощами та проблемами, а головне – маємо спільний дім. Такий теплий затишний та рідний.

І я дуже, дуже всіх вас люблю)))

Ми провели конкурс, як я і обіцяла, на найкращий під’їзд та найкращий поверх у кожному під’їзді.

Тут його результати.

Переміг другий під’їзд. На цей результат не вплинув адмінресурс:)), –  просто жителі мого під’їзду зробили велику генеральну уборку і крім четвертого поверху навели ідеальну чистоту у під’їзді. Між другим та третім поверхом менні здалося, що вибите вікно….-Ні! Воно настільки чисте!!! Сьомий та шостий поверхи  – ідеальні! Ірочка та Жора, дуже вдячна вам!!! Валентина Петрівна, Ви – молодець!

Вхід у перший під’їзд дівчата теж зробили охайним, але крім п’ятого поверху, особливо ніхто не піклувався про вигляд свого під’їзду. А на сьомому поверсі (кв.21, 22,23,24) мусоропровід жахливий – вам не огидно ним користуватися?

У третьому під’їзді чудово між восьмим та сьомим поверхами. Квітники та картина – хіба це не прекрасно? І дуже охайно на восьмому поверсі (кв.89, 90, 91,92). Галя – молодець! Але мешканцям цього поверху я б не радила ходити пішки. Бо це дуже і дуже неприємно.

Зі свого боку можу пообіцяти, що прикладу максимум зусиль, щоб зробити у цьому році ремонт у під’їздах.

Але хочу вас запевнити, що з власного досвіду знаю про те, що навіть у самому скромному середовищі у чистоті буде затишно. І те, як ми ставимося до нашого середовища, утворює наше світовідчуття.

Ваша, Олена Пономарьова